Вих. № 01-01/30 від 23.09.2019 р.
Прем’єр-міністру України О. В. Гончаруку
Шановний Олексію Валерійовичу!
Профспілка працівників НАН України звертається до Вас з приводу надзвичайно гострої проблеми – фінансування наукової і науково-технічної сфери.
Як не прикро констатувати, але проект Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» (реєстр. №2000 від 15.09.2019 р.) в частині фінансування науки, зокрема і провідної наукової організації держави – НАН України, означає лише одне: подальшу руйнацію вітчизняної науки.
На жаль, продовжується «традиція» попередньої влади щодо ігнорування норм Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність». Переконливим прикладом цього є обсяги фінансування науковотехнічної сфери, які у 2019 р. становлять по загальному фонду держбюджету лише 0,17% ВВП, що в 10 разів менше (!!!), ніж передбачено ст. 48 базового закону: «Держава забезпечує бюджетне фінансування наукової і науковотехнічної діяльності у розмірі не менше 1,7 відсотка ВВП України». Зазначимо, що ця норма повинна набрати чинності з січня 2020 року.
На всі звернення Профспілки до владних інституцій відповідь Міністерства фінансів одна: забезпечення реалізації цієї норми неможливе, оскільки в такому разі необхідно додатково знайти понад 70 млрд. гривень. Проте Мінфін лукавить. Наукова і академічна громада, як і Профспілка, розуміючи проблеми державного бюджету, не вимагають негайного збільшення фінансування науки до обсягів, передбачених законом з 2020 р. Але необхідно хоча б приступити до поетапного руху у цьому напрямку. Показовою і обґрунтованою є позиція Наукового комітету Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, який у документі «Ключові положення реформування науки України» (серпень 2019 р.) пропонує наступну динаміку росту бюджетного фінансування науки: 2020р. – 0,35% ВВП; 2021 р. – 0,50% ВВП; 2022 р. – 0,65% ВВП.
На прикладі НАН України можна переконливо показати, які згубні наслідки має фінансування науки на межі виживання: – застаріла матеріально-технічна база для проведення наукових досліджень на сучасному рівні;
– значне скорочення кадрового потенціалу;
– відтік талановитої наукової молоді в інші сфери діяльності або за кордон – в ті країни, де цінують науку та інтелект;
– низька престижність наукової праці, що насамперед позначається на оплаті праці;
– режим неповного робочого часу, який протягом останніх чотирьох років став постійним супутником науковців більшості установ.
Декларативним залишається положення закону про престижність наукової праці і ст. 36 базового закону, яка гарантує, що посадовий оклад молодшого наукового співробітника з 1 січня 2020 р. повинен бути не менше подвійної заробітної плати у промисловості. Згідно з останніми статистичними даними (за липень 2019 р.) подвійна заробітна плата у промисловості – 24586 грн., а середній посадовий оклад м. н. с. – 5898 грн. Отже розрив становить – 4,2 рази (!!!) і має тенденцію до збільшення.
Ситуація дійсно критична. За такого фінансування, яке передбачено для НАН України проектом Державного бюджету на 2020 рік, вона стане ще більш загрозливою.
Шановний Олексію Валерійовичу! Профспілка переконливо просить Вас і очолюваний Вами уряд підтримати обґрунтовані пропозиції НАН України, які полягають у наступному: збільшити у проекті Державного бюджету України на 2020 р. (реєстр. №2000 від 15.09.2019 р.) видатки для НАН України по загальному фонду за КПКВК 6540000 на 2119,5 млн. грн., встановивши їх у обсязі 6064,8 млн. грн. У тому числі збільшити КПКВК 6541030 на 1577,0 млн. грн., встановивши його у обсязі 4900 млн. грн.
Шановний Олексію Валерійовичу! Сподіваємось також, що Ви, розглядаючи це звернення, будете пам’ятати, що за посадою одночасно є головою Національної ради України з питань розвитку науки і технологій, тобто як ніхто інший у владі повинні розуміти роль і значення науки для майбутнього нашої держави.
З повагою
Голова профспілки працівників НАН України А. І. Широков