Шановні колеги!
Профспілка працівників НАН України, як і профспілковий рух у цілому, з обуренням сприймають наміри Уряду у пакеті так званих «реформ» здійснити масштабний наступ на соціальні гарантії.
Наноситься нищівний удар по мільйонах найбільш незахищених громадян – пенсіонерах, малозабезпечених сім’ях, вчителях, медиках, науковцях, працівниках культури та інших бюджетниках.
Уже сьогодні державні соціальні гарантії – мінімальна зарплата та мінімальна пенсія – становлять менше 80 доларів, тобто не дотягують навіть до 3 доларів на день при визначеному ООН рівні злиденності – 5 доларів.
Останнім часом доходи населення України скоротилися в 3 рази, зросла тіньова економіка, що призвело до абсурдної ситуації, коли з 22 мільйонів трудоактивних громадян менше 9 мільйонів – це легально зайняті працівники, що сплачують податки і наповнюють соціальні фонди.
Забувши про першопричини Революції Гідності, яка привела нинішніх очільників до влади, новий Уряд навіть не згадує про необхідність забезпечення конституційних гарантій працівникам та належного рівня соціального захисту ветеранів і молоді.
Черговим пакетом «економних» бюджетних ініціатив влада, без будь-якого обговорення з громадськістю, планує пустити «під ніж» практично всі соціальні права, гарантовані Конституцією України – безоплатну медицину, освіту, пенсійне забезпечення, а також жалюгідні пільги, які не наважився скасувати навіть попередній режим.
Під удар «реформаторів» потрапляє і науково-технічна сфера, зокрема, провідна наукова організація держави – НАН України.
Це, насамперед, знаходить свій прояв у фінансуванні науки у Державному бюджеті України, обсяг якого останніми роками був у 5-6 разів меншим від гарантій, передбачених законодавством. З огляду на такий стан речей Академія як знущання сприйняла вимогу Міністерства фінансів(08.12.2014) планувати свої видатки по загальному фонду на 2015 р. на 25 відсотків менше за аналогічні показники поточного року (1783,6 млн.грн. проти 2497,8 млн.грн.), що навіть не дотягує до бюджету НАН України у кризовому 2009 р. Результатом такого фінансування стала б подальша руйнація Академії: втрата інтелектуального потенціалу через скорочення науковців, запровадження режиму неповного робочого часу, фактична відсутність коштів на сплату комунальних послуг, не кажучи вже про можливість власне організації досліджень. Така недалекоглядна політика протирічить самим основам національної безпеки держави, оскільки відомо, що наука – важливий елемент зміцнення обороноздатності країни, досягнення енергетичної незалежності, переозброєння економіки країни на сучасній технологічній основі.
Наукова спільнота також з обуренням сприйняла новації «антикризових» менеджерів вилучити норму Закону України «Про наукову і науково-технічну діяльність» щодо гарантій фінансування наукової та науково-технічної діяльності у розмірі не менше 1.7 відсотка ВВП, скасувати доплати за наукові ступені та вчені звання, значно погіршити умови виходу на пенсію, дискримінувати працюючих пенсіонерів та багато чого іншого, що стосується не лише науковців, а мільйонів українців.
Ми добре усвідомлюємо, які труднощі переживає Україна, перебуваючи у стані неоголошеної війни і яких збитків зазнає наша країна. Але ми категорично протестуємо проти перекладання всього тягара нинішньої кризи на плечі мільйонів пересічних громадян як працюючих, так і пенсіонерів, для яких затягувати паски вже просто нікуди, оскільки наступних крок – це зашморг на шиї.
Лозунг часів Майдану 2004-05 років: «Багаті поділяться з бідними» і сьогодні залишається таким же примарним, як і десять років тому.
Більшої частини непопулярних для народу обмежень влада могла б уникнути, ставши на шлях запровадження податку на багатство, розширення об’єктів оподаткування рентною платою, збільшення податку на дивіденди, запровадження податку з валового доходу великих підприємств для забезпечення обороноздатності, застосування ефективних механізмів «детінізації» економіки і боротьби з ухиленням від сплати податків або їх «мінімізацією», відмова від спекулятивної практики НБУ рефінансування обраних банків.
Проте все наштовхується на відсутність політичної волі у нинішньої влади, небажання стати на шлях рішучої деолігархізації економіки України.
Як олігархат мав би заплатити свою долю за проведення реформ? Лише кілька цифр. Підвищення ставок для великого бізнесу за користування надрами (на 15-25%) наповнить бюджет на 7 млрд.грн.; приватизаційна дооцінка підприємств (до 30%), які задешево приватизували Ахметов, Новінський, Суркіс, Фірташ у 2010-2014 р.р., дало б бюджету додаткових 15 млрд.грн.; скасування особливих умов оподаткування для гірнозбагачу-вальних комбінатів (власність Фірташа, Курченка, Бойка, Пінчука) додало б в бюджет 80 млрд.грн.; зобов’язання всіх державних та казенних підприємств проводити відкриті тендери заощадить бюджет на 50 млрд.грн… Ці цифри можна продовжувати.
Найближчі дні дадуть відповідь чи здатний парламент, де і «проєвропейська більшість», і так званий «опозиційний блок» тією або іншою мірою фінансувались олігархами, відстоювати інтереси громадян, а не власних спонсорів.
Профспілка працівників НАН України разом з іншими профспілками і профоб’єднаннями у цій ситуації вимагає від Уряду невідкладно розпочати консультації щодо пошуку альтернативних джерел поповнення бюджету і недопущення ліквідації законодавчо визначених прав та гарантій.
Зараз профспілкові об’єднання України розглядають питання про проведення всеукраїнської акції протесту.
Голова профспілки працівників НАН України А.І.Широков