Шановні друзі! 14 червня 2014 року відбувся одноденний автобусний екскурсійний тур до Національного історико-культурного заповідника «Качанівка» (селище Качанівка , Чернігівська область), державного дендрологічного парку «Тростянець» НАН України (Чернігівська область, селище Тростянець) та Сокиринського архітектурно-паркового комплексу (Чернігівська область, Срібнянський район, Сокиринці ) .
Качанівка. Є на чернігівській землі садиби, потрапивши до яких, відчуваєш, як зупиняється час. Ці старі парки наповнені світлими спогадами про десятки видатних людей, що ходили по цих алеях. До числа таких шедеврів, що збереглися майже у повній цілості, відноситься Качанівка. Це найбільший зі збережених у цілості палацово-паркових ансамблів України з величезною територією в 732 га.
У нинішньому вигляді садибу створили відомі промисловці та меценати Тарновські, які володіли садибою з 1824 по 1866 роки. Потім садибою володіли також відомі українські роди Харитоненко, князів Урусових, Олів. Збереження садиби – хороше, будинок зберігся завдяки тій кількості діячів культури, які побували тут: Шевченко, Куліш, Врубель, Жуковський, Маркевич, Гоголь, Брюллов, Глінка … Зараз садиба реставрується, відтворено багато інтер’єрів. Парадна алея відтворена у первісному вигляді влітку 2009 р.
Розквіт садиба пережила при роді Тарновських. Григорій Тарновський, максимально зробив для розвитку Качанівки, був великим меценатом і людиною блискучої освіти. Саме в «Качанівці» написана опера «Руслан і Людмила» М.Глинки. Свідченням найглибшої поваги до генія композитора залишилася збережена в парку «Альтанка М.Глинки» – своєрідний малий музичний салон. Василь Тарновський сформував виняткову колекцію старого українського мистецтва. Він продовжив меценатську діяльність свого батька і діда – Григорія Тарновського.
Тростянецький парк. 204 га алей, затишних куточків, гір і долин. Кипариси, підстрижені галявини, лебеді, містки … Парк почав формуватися в 1830 р, коли у володіння ним вступив Іван Скоропадський – представник знатного козацького роду, що дав Україні двох гетьманів. Він звів тут садибу і заклав пейзажний парк. Прикраса парку – чотири величезних ставка, найбільший з яких – 1300 м. Парк формувався протягом майже 60 років. У 1858 р. почалося формування «чернігівської Швейцарії» – штучного гірського ландшафту. Для прикраси парку на площі 30 га були насипані 35-метрові гори. Вершину однієї з них прикрашає половецький ідол. З усієї Європи сюди звозилися рідкісні види рослин. Нині тут зібрано 770 порід і різновидів дерев та кущів. Вдало підібрані і розміщені рослини створюють численні «перспективи» і «пейзажі». Від садибного будинку збереглися два флігелі. В арці стоїть пам’ятник на могилі Івана Скоропадського.
Сокиринці. Тутешній парк – видатний пам’ятник українського садово-паркового мистецтва. Створено його на початку XIX в. Площа – близько 600 га. Засновником Сокиринської садиби і парку був прилуцький полковник Г.Г.Галаган, соратник Петра I в Полтавській битві. На території парку знаходиться також пам’ятник найвідомішому з українських кобзарів – Остапу Вересаю (1803-1890), який похований у Сокиринцях.
